1-а Самуїлова 9:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І відповів Саул та й сказав: „Чи ж я не веніями́нівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніями́нового пле́мени. І чого ти говориш мені отаке слово?“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Samuel had promised Israel, from God, that they should have a king; it is strange that the next news is not of candidates setting up for the government, making an interest in the people, or recommending themselves to Samuel, and, by him, to God, to be put in nomination. Why does not the prince of the tribe of Judah, whoever he is, look about him now, remembering Jacob's entail of the sceptre on that tribe? Is there never a bold aspiring man in Israel, to say, "I will be king, if God will choose me?" No, none appears, whether it is owing to a culpable mean-spiritedness or a laudable humility I know not; but surely it is what can scarcely be paralleled in the history of any kingdom; a crown, such a crown, set up, and nobody bids for it. Most governments began in the ambition of the prince to rule, but Israel's in the ambition of the people to be ruled. Had any of those elders who petitioned for a king afterwards petitioned to be king, I should have suspected that person's ambition to have been at the bottom of the motion; but now (let them have the praise of what was good in them) it was not so. God having, in the law, undertaken to choose their king (Deu 17:15), they all sit still, till they hear from heaven, and that they do in this chapter, which begins the story of Saul, their first king, and, by strange steps of Providence, brings him to Samuel to be anointed privately, and so to be prepared for an election by lot, and a public commendation to the people, which follows in the next chapter. Here is, I. A short account of Saul's parentage and person (Sa1 9:1, Sa1 9:2). II. A large and particular account of the bringing of him to Samuel, to whom he had been before altogether a stranger. 1. God, by revelation, had told Samuel to expect him (Sa1 9:15, Sa1 9:16). 2. God, b…
Відкрити джерело ↗9:21 the smallest tribe: Saul tried to downplay Benjamin’s prominence, but they were powerful warriors (Judg 20:14-31; cp. study note on 1 Sam 10:17). What better tribe to lead in battle? • least important of all the families: Cp. 9:1.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав Самуїл: „Хоч ти мали́й був в оча́х своїх, — чи ж ти не голова Ізраїлевих племе́н? Чи ж не пома́зав тебе Господь на царя над Ізраїлем?
Бо кого Ти був збив, — вони ще́ переслідують, і побі́льшують му́ки ране́ним Тобою.
Мені, найменшому від усіх святих, да́на була оця благода́ть, — благовісти́ти поганам недосліджене багатство Христове,
Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.
І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“
А негідні сини говорили: „Що, нас спасе отакий?“ І гордували ним, і не прине́сли йому дара. Та він мовчав.
А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“
Як Єфрем говорив, то тремтіли, — він підне́сений був ув Ізраїлі, та через Ваа́ла згрішив і помер.