1-а Самуїлова 3:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In the foregoing chapter we had Samuel a young priest, though by birth a Levite only, for he ministered before the Lord in a linen ephod; in this chapter we have him a young prophet, which was more, God in an extraordinary manner revealing himself to him, and in him reviving, if not commencing, prophecy in Israel. Here is, I. God's first manifestation of himself in an extraordinary manner to Samuel (Sa1 3:1-10). II. The message he sent by him to Eli (Sa1 3:11-14). III. The faithful delivery of that message to Eli, and his submission to the righteousness of God in it (Sa1 3:15-18). IV. The establishment of Samuel to be a prophet in Israel (Sa1 3:19-21).
Відкрити джерело ↗3:13 his sons are blaspheming God: They were expressing contempt for God through their actions. • hasn’t disciplined them: Eli rebuked his sons (2:23-25), but he did not restrain them.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа,
Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
І був гріх тих юнакі́в дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безче́стили Господню жертву
А батько його ніко́ли його не засмучував, щоб сказати: „Чому́ ти так робиш?“ А він також був дуже вродли́вий, і мати народила його по Авесаломі.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
Тому́ буду судити вас, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить Господь Бог. Покайтеся, і відверні́ться від усіх ваших гріхів, і не буде вам провина на спотика́ння!
На те́бе тепер цей кінець, і пошлю́ Я на те́бе Свій гнів, і тебе́ розсуджу́ за твоїми доро́гами, і на тебе складу́ всі гидо́ти твої.
І сказав цар до Шім'ї: „Ти знаєш усе те зло, і знало твоє серце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне Господь твоє зло на твою голову.
Боже наш, чи ж Ти не осу́диш їх? Нема бо в нас сили перед цією силою силе́нною, що прихо́дить на нас, і ми не знаємо, що́ зробимо, бо наші очі — на Тебе!“