1-а Самуїлова 30:26
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І прийшов Давид до Цікла́ґу, і послав зо здо́бичі Юдиним старши́м, при́ятелям своїм, говорячи: „Оце вам подарок зо здо́бичі Господніх ворогі́в“, —
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
When David was dismissed from the army of the Philistines he did not go over to the camp of Israel, but, being expelled by Saul, observed an exact neutrality, and silently retired to his own city Ziklag, leaving the armies ready to engage. Now here we are told, I. What a melancholy posture he found the city in, all laid waste by the Amalekites, and what distress it occasioned him and his men (Sa1 30:1-6). II. What course he took to recover what he had lost. He enquired of God, and took out a commission from him (Sa1 30:7, Sa1 30:8), pursued the enemy (Sa1 30:9, Sa1 30:10), gained intelligence from a straggler (Sa1 30:11-15), attacked and routed the plunderers (Sa1 30:16, Sa1 30:17), and recovered all that they had carried off (Sa1 30:18-20). III. What method he observed in the distribution of the spoil (Sa1 30:21-31).
Відкрити джерело ↗30:26 elders of Judah . . . his friends: David extended his generosity to influential people throughout his own tribal area, possibly to secure their support for him as king.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А оце дару́нок, якого прине́сла твоя невільниця своєму панові, буде да́ний хлопцям, що служать моє́му панові.
і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо ті́сно мені, — озви́ся ж неба́ром до мене,
Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова.
І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“.
Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.
а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.