1-а Самуїлова 29:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І гнівалися на нього филистимські князі́. І сказали йому филистимські князі: „Заверни того́ чоловіка, і нехай він ве́рнеться до свого місця, де ти призна́чив йому, і нехай він не йде з нами на війну, і не стане нам противником на війні. І чим він може подо́батися своєму панові? Хіба головами цих людей?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
How Saul, who was forsaken of God, when he was in a strait was more and more perplexed and embarrassed with his own counsels, we read in the foregoing chapter. In this chapter we find how David, who kept close to God, when he was in a strait was extricated and brought off by the providence of God, without any contrivance of his own. We have him, I. Marching with the Philistines (Sa1 29:1, Sa1 29:2). II. Excepted against by the lords of the Philistines (Sa1 29:3-5). III. Happily dismissed by Achish from that service which did so ill become him, and which yet he knew not how to decline (Sa1 29:6-11).
Відкрити джерело ↗29:4 handing our heads over: The commanders’ fears were justified (cp. 17:51; 18:27).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А між филистимлянами, як і давніш, були євреї, що поприхо́дили з ними з табо́ром, — і вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йоната́ном.
І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня.
І з Манасії перебігли до Давида, коли він ішов із филисти́млянами проти Саула на війну, — а він не поміг їм, бо филистимські князі́, порадившись, відіслали його, говорячи: „За ціну наших голів він хоче перейти до свого пана Саула!“
І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.