1-а Самуїлова 24:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І прийшов він до коша́р на отари при дорозі, а там пече́ра. І Саул увійшов туди для потреби, а по бока́х печери сиділи Давид та люди його.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have hitherto had Saul seeking an opportunity to destroy David, and, to his shame, he could never find it. In this chapter David had a fair opportunity to destroy Saul, and, to his honour, he did not make use of it; and his sparing Saul's life was as great an instance of God's grace in him as the preserving of his own life was of God's providence over him. Observe, I. How maliciously Saul sought David's life (Sa1 24:1, Sa1 24:2). II. How generously David saved Saul's life (when he had him at an advantage) and only cut off the skirt of his robe (Sa1 24:3-8). III. How pathetically he reasoned with Saul, upon this to bring him to a better temper towards him (Sa1 24:9-15). IV. The good impression this made upon Saul for the present (Sa1 24:16-22).
Відкрити джерело ↗24:4 David’s men believed, as Saul did, that if the circumstances seem right, the Lord is telling you through those circumstances what to do (cp. 23:7). • Perhaps David was able to cut off a piece of the hem of Saul’s robe without being apprehended because Saul had taken off the robe and laid it aside, or perhaps he fell asleep in the cave.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А Господь відпла́тить кожному за його справедливість та правду його, — що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього пома́занця.
І сказав Давид до Саула: „На́що ти слухаєш слів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?
та й сказав до нього: „Не бійся, бо не зна́йде тебе рука мого батька Саула! І ти бу́деш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі засту́пником. І це знає й батько мій Саул“.
І сказав він до Давида: „Справедливі́ший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.
А Саулові доне́сено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: „Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воро́тами та за́сувом“.
І прине́сли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хевро́н, та й сказали царе́ві: „Оце голова́ Іш-Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моє́му, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його“.
Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“