1-а Самуїлова 22:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І відповів Ахімеле́х цареві та й сказав: „А хто серед усіх рабів твоїх вірний, як Давид, царів зять, і має при́ступ до тайної ради, і шанований у твоєму домі?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
David, being driven from Achish, returns into the land of Israel to be hunted by Saul. I. David sets up his standard in the cave of Adullam, entertains his relations (Sa1 22:1), enlists soldiers (Sa1 22:2), but removes his aged parents to a more quiet settlement (Sa1 22:3, Sa1 22:4), and has the prophet Gad for his counsellor (Sa1 22:5). Saul resolves to pursue him and find him out, complains of his servants and Jonathan (Sa1 22:6-8), and, finding by Doeg's information that Ahimelech had been kind to David, he ordered him and all the priests that were with him, eighty-five in all, to be put to death, and all that belonged to them destroyed (Sa1 22:9-19) from the barbarous execution of which sentence Abiathar escaped to David (Sa1 22:20-23).
Відкрити джерело ↗22:14 your son-in-law: David had married Saul’s daughter (18:17-29).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І відповів Йонатан своєму батькові Саулові та й сказав йому: „Чому́ він буде забитий? Що́ він зробив?“
Ось цього дня очі твої бачать те, що Господь дав був тебе сьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та я змилосе́рдився над тобою й сказав: Не простягну своєї руки на свого пана, бо він — пома́занець Господній!
І прийшов Давид до Но́ва, до священика Ахімеле́ха. А Ахіме́лех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: „Чому́ ти сам, і ніко́го немає з тобою?“
І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.
А Господь відпла́тить кожному за його справедливість та правду його, — що Господь дав тебе сьогодні в руку мою, та я не хотів підіймати своєї руки на Господнього пома́занця.
І сказав до нього Саул: „На́що ви змо́вилися на мене, ти та Єссеїв син, коли ти дав йому хліба та меча, і питав для нього Бога, щоб повстав він на мене й чига́в, як цього дня?“
встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.
І говорив Ізра́їльтянин: „Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? А виходить він, щоб зневажа́ти Ізраїля. І буде, — того чоловіка, що вб'є його, збагати́ть його цар великим багатством, і дочку́ свою віддасть йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі“.