1-а Самуїлова 17:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав Давид до Саула: „Хай не лякається нічиє серце через нього. Раб твій пі́де, і буде битися з отим филистимлянином“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
David is the man whom God now delights to honour, for he is a man after his own heart. We read in the foregoing chapter how, after he was anointed, Providence made him famous in the court; we read in this chapter how Providence made him much more famous in the camp, and, by both, not only marked him for a great man, but fitted him for the throne for which he was designed. In the court he was only Saul's physician; but in the camp Israel's champion; there he fairly fought, and beat Goliath of Gath. In the story observe, I. What a noble figure Goliath made, and how daringly he challenged the armies of Israel (Sa1 17:1-11). II. What a mean figure David made, when Providence brought him to the army (v. 12-30). III. The unparalleled bravery wherewith David undertook to encounter this Philistine (Sa1 17:31-39). IV. The pious resolution with which he attacked him (Sa1 17:40-47). V. The glorious victory he obtained over him with a sling and a stone, and the advantage which the Israelites thereby gained against the Philistines (Sa1 17:48-54). VI. The great notice which was hereupon taken of David at court (Sa1 17:55-58).
Відкрити джерело ↗17:32 I’ll go fight him! David’s courage stands in contrast to Saul’s fear (17:11).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
I відповів один із слуг, і сказав: „Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссе́я, що вміє грати, — ли́цар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої поста́ви. І Господь із ним“.
Я лягаю і сплю, і пробуджуюся, бо Господь підпирає мене, —
Скажіть тим, що вони боязли́вого серця: „Будьте міцні́, не лякайтесь! Ось ваш Бог, помста при́йде, як Божа відплата, — Він при́йде й спасе вас!
Тільки не бунтуйтесь проти Господа, — і не бійтеся наро́ду того кра́ю, бо вони — хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, — не бійтеся їх!
І сказав Йонатан до слуги, свого зброєно́ші: „Ходім, і перейді́мо до сторо́жі тих необрізаних, може Господь зробить поміч для нас, — бо Госиоде́ві нема перешкоди спасати через багатьох чи через небагатьох“.
Тому́ то „опущені руки й коліна знемо́жені ви́простуйте“,
А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.
А Калев утихомирював наро́д перед Мойсеєм та й сказав: „Конче вві́йдемо ми й заволоді́ємо ним, бо ми справді переможем його!“