1-а Самуїлова 13:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А інші євреї перейшли Йорда́н до кра́ю Ґада та до Ґілеаду. А Саул був ще у Ґілґалі, а ввесь народ із тривогою поспішав за ним.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Those that desired a king like all the nations fancied that, when they had one, they should look very great and considerable; but in this chapter we find it proved much otherwise. While Samuel was joined in commission with Saul things went well (Sa1 11:7). But, now that Saul began to reign alone, all went to decay, and Samuel's words began to be fulfilled: "You shall be consumed, both you and your king;" for never was the state of Israel further gone in a consumption than in this chapter. I. Saul appears here a very silly prince. 1. Infatuated in his counsels (Sa1 13:1-3). 2. Invaded by his neighbours (Sa1 13:4, Sa1 13:5). 3. Deserted by his soldiers (Sa1 13:6, Sa1 13:7). 4. Disordered in his own spirit, and sacrificing in confusion (Sa1 13:8-10). 5. Chidden by Samuel (Sa1 13:11-13). 6. Rejected of God from being king (Sa1 13:14). II. The people appear hear a very miserable people. 1. Disheartened and dispersed (Sa1 13:6, Sa1 13:7). 2. Diminished (Sa1 13:15, Sa1 13:16). 3. Plundered (Sa1 13:17, Sa1 13:18). 4. Disarmed (Sa1 13:19-23). This they got by casting off God's government, and making themselves like the nations: all their glory departed from them.
Відкрити джерело ↗13:7 The land of Gad and Gilead ran the length of Transjordan (the region just east of the Jordan River).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами нена́висники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.
Віддасть тебе Господь на пора́зку твоїм ворогам. Однією дорогою ти ви́йдеш навперейми його, а сімома́ дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх ца́рствах землі.
А край той того ча́су посіли ми. Від Ароеру, що над Арнонським пото́ком, і половину гори Ґілеад, і міста́ його я дав Руви́мовим та Ґадовим.
І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“.
А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай ве́рнеться й віді́йде від гори Ґілеа́д“. І верну́лося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позоста́лось.