Книга Суддів 20:13

А коли хто через зухва́лість не послухається священика, що стоїть там на слу́женні Господе́ві, Богові твоєму, або судді, то помре той, і вигубиш те зло з Ізраїля.

Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та сту́кали в двері. І каза́ли вони тому старо́му чоловікові, власникові того дому, говорячи: „Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, — і ми пізнаєм його!“

Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть:

Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

І трапився там негідний чоловік, а ім'я́ йому Ше́ва, син Біхрі́, веніяминівець. І засурми́в він у сурму́ та й сказав: „Немає нам ча́стки в Давиді, і нема нам спа́дщини у сина Єссе́євого! Ізраїлю, — усі до наме́тів своїх!“

А нечестивий, як те́рен, відки́нений, і вони всі, бо рукою його не беруть.

І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.

І стали говорити всі люди злі та негідні з тих людей, що ходи́ли з Давидом, та й сказали: „Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здо́бичі, що ми відняли, бо кожному дамо тільки жінок його та синів його, нехай відведуть, і нехай ідуть!“

Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.