Книга Суддів 18:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав він до них: „Так і так зробив мені Миха, — і він найняв мене, і я став йому за священика“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Image-Worship Removed to Laish-Dan. - Jdg 18:1-10. Spies sent out by the tribe of Dan, to seek for a place suitable for a settlement, and their success.
Відкрити джерело ↗How idolatry crept into the family of Micah we read in the preceding chapter, how it was translated thence into the tribe of Dan we have an account in this chapter, and how it gained a settlement in a city of note; for how great a matter does a little fire kindle! The tribe of Dan had their lot assigned them last of all the tribes, and, it happening to be too strait for them, a considerable city in the utmost corner of Canaan northward was added to it. "Let them get it, and take it;" it was called Laish or Leshem, Jos 19:47. Now here we are told, I. How they sent spies to bring them an account of the place, who, by the way, got acquainted with Micah's priest (Jdg 18:1-6). II. What an encouraging report these spies brought back (Jdg 18:7-10). III. What forces were sent to conquer Laish (Jdg 18:11-13). IV. How they, by the way, plundered Micah of his gods (Jdg 18:14-26). V. How easily they conquered Laish (Jdg 18:27-29), and, when they had it, set up the graven image in it (Jdg 18:30, Jdg 18:31).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І Миха ви́святив того Левита, і був йому той юна́к за священика, і був у Михиному домі.
І ви безче́стите Мене в Мого наро́ду за жмені ячме́ню та за кришки́ хліба, забиваючи душі, що не повинні б умирати, та лишаючи при житті душі, що не повинні б жити, своїми обма́нами Моєму наро́дові, що слухають лжу.
І сказав йому Миха: „Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця́ та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою“. І пішов той Левит до нього,
Увагу звертати на особу — не добре, бо й за кус хліба люди́на згріши́ть.
І в заже́рливості вони бу́дуть ловити вас словами обле́сними. Суд на них відда́вна не ба́риться, а їхня загибіль не дрімає!
І це пси ненаже́ри, що не знають наси́чення, і це па́стирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця́ до своєї здобичі.
їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го.
не п'яни́ця, не заводія́ка, але тихий, несварли́вий, не сріблолюбець,
Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника! Я не маю вподо́би до вас, говорить Господь Савао́т, і з ваших рук не вподо́баю да́ру!
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.