Книга Суддів 11:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І втік Їфта́х перед своїми братами, і осівся в кра́ї Тов. І зібралися до Їфтаха гуля́щі люди, та й виходили з ним.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Jephthah departed from his brothers into the land of Tob, i.e., according to Sa2 10:6, Sa2 10:8, a district in the north-east of Perea, on the border of Syria, or between Syria and Ammonitis, called Τώβιον in 1 Macc. 5:13, or more correctly Τουβίν, according to 2 Macc. 12:17, where loose men gathered round him (cf. Jdg 9:4), and "went out with him," viz., upon warlike and predatory expeditions like the Bedouins.
Відкрити джерело ↗This chapter gives as the history of Jephthah, another of Israel's judges, and numbered among the worthies of the Old Testament, that by faith did great things (Heb 11:32), though he had not such an extraordinary call as the rest there mentioned had. Here we have, I. The disadvantages of his origin (Jdg 11:1-3). II. The Gileadites' choice of him to be commander-in-chief against the Ammonites, and the terms he made with them (Jdg 11:4-11). III. His treaty with the king of Ammon about the rights of the two nations, that the matter might be determined, if possible, without bloodshed (v. 12-28). IV. His war with the Ammonites, which he enters upon with a solemn vow (Jdg 11:29-31), prosecutes with bravery (Jdg 11:32), and ends with a glorious victory (Jdg 11:33). V. The straits he was brought into at his return to his own house by the vow he had made (Jdg 11:34-40).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.
І позбиралися до нього кожен пригно́блений, і кожен, хто був задо́вжений, і кожен огі́рчений в душі, — і він став над ними провіднико́м. І було їх із ним близько чотирьох сотень люда.
І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.
І побачили аммоні́тяни, що вони зненави́джені в Давида. І аммонітяни послали й найняли́ Арам -Бет-Рехову й Арам-Цови, двадцять тисяч піхоти́нців, та царя Маахи, тисячу чоловіка, і тов'ян дванадцять тисяч чоловіка.
І повихо́дили аммоні́тяни, і встанови́лися до бо́ю при вході до брами. А Арам-Цова, і Рехов, і Тов'янин, і Мааха, — вони самі були на полі.
А невірні юдеї були запалилися за́здрістю, і якихсь негідних людей назбирали на вулицях, учинили збіго́висько та й бунтували те місто, а набі́гши на хату Ясо́нову, шукали апо́столів, щоб до на́товпу вивести їх.