Ісус Навин 8:28
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І спалив Ісус Ай, і поклав його вічною руїною, пусткою, і так є аж до цього дня.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The embarrassment which Achan's sin gave to the affairs of Israel being over, we have them here in a very good posture again, the affairs both of war and religion. Here is, I. The glorious progress of their arms in the taking of Ai, before which they had lately suffered disgrace. 1. God encourages Joshua to attack it, with the assurance of success, and directs him what method to take (Jos 8:1, Jos 8:2). 2. Joshua gives orders accordingly to the men of war (Jos 8:3-8). 3. The stratagem is managed as it was projected, and succeeds as it was desired (Jos 8:9-22). 4. Joshua becomes master of this city, puts all the inhabitants to the sword, burns it, hangs the king, but gives the plunder to the soldiers (Jos 8:23-29). II. The great solemnity of writing and reading the law before a general assembly of all Israel, drawn up for that purpose upon the two mountains of Gerizim and Ebal, according to an order which Moses had received from the Lord, and delivered to them (Jos 8:30-35). Thus did they take their work before them, and make the business of their religion to keep pace with their secular business.
Відкрити джерело ↗8:28 Prior to its destruction, Ai was called by an unknown name. The writer of Joshua always referred to it as Ai (meaning “ruin”), the name it was given after its destruction.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
то конче ви́бий ме́шканців того міста вістрям меча, — віддай на закляття його й усе, що в ньому, та худобу його вибий вістрям меча.
Тому́ настаю́ть ось дні, — говорить Господь, — і Я розголошу́ крик військо́вий на Раббу Аммонових синів, — і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спа́лені будуть огнем, і знов одіди́чить Ізраїль спа́док сві́й, говорить Господь.
О так, — через вас Сіон буде на поле зао́раний, а Єрусалим на руїни обе́рнеться, а гора́ храмова́ стане взгі́р'ями лісу.
А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.
Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого!
Пророцтво про Дамаск. Ось Дама́ск вилуча́ється з міст, і стається, як купа руїн.
Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів стародавніх Я це був створи́в? Тепер же спровадив Я це, що ти нищиш міста поукріплювані, на купу румо́вищ обертаєш їх...
Бо Ти купою каменя місто вчинив, укріплене місто — руїною, чужине́цький пала́ц перестав бути містом, навіки не буде воно відбудо́ване!
Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста́ промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей край, за що спа́лений він, як пустиня, і що не́ю не ходить ніхто?