Ісус Навин 6:22
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А до двох тих людей, що виві́дували край, Ісус сказав: „Увійдіть до дому тієї жінки блудни́ці, і ви́ведіть звідти ту жінку та все, що її, як ви заприсягли були́ їй“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Joshua opened the campaign with the siege of Jericho, a city which could not trust so much to the courage of its people as to act offensively, and to send out its forces to oppose Israel's landing and encamping, but trusted so much to the strength of its walls as to stand upon its defence, and not to surrender, or desire conditions of peace. Now here we have the story of the taking of it, I. The directions and assurances which the captain of the Lord's host gave concerning it (Jos 6:1-5). II. The trial of the people's patient obedience in walking round the city six days (Jos 6:6-14). III. The wonderful delivery of it into their hands the seventh day, with a solemn charge to them to use it as a devoted thing (Jos 6:15-21 and Jos 6:24). IV. The preservation of Rahab and her relations (Jos 6:22, Jos 6:23, Jos 6:25). V. A curse pronounced upon the man that should dare to rebuild this city (Jos 6:26, Jos 6:27). An abstract of this story we find among the trophies of faith, Heb 11:30. "By faith the walls of Jericho fell down, after they were compassed about seven days."
Відкрити джерело ↗6:22-23 The two spies fulfilled Joshua’s command and their oath to Rahab. Through the actions of God’s people, a pagan household saw that God is trustworthy. • the prostitute’s house: See study note on 2:1. • Moving Rahab and her family near the camp of Israel provided security.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
І станеться це місто закляттям, — воно та все, що в ньому, для Господа. Тільки блудни́ця Раха́в буде жити, вона та всі, хто з нею в домі, бо вона сховала була послів, яких ми посилали.
Нехай мно́жаться сму́тки для тих, хто набув собі інших богів, — я не буду прино́сить їм ли́вної жертви із крови, і їхніх іме́н не носитиму в устах своїх!
І взяв із царсько́го насіння, і склав з ним умову, і ввів його в прися́гу, і забрав поту́жних землі,
Як живий Я, говорить Господь Бог, — у місці царя, який поставив його царем, той, що погорди́в його прися́гою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!
І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.
Та змилосе́рдився цар над Мефівошетом, сином Йоната́на, Саулового сина, через Господню прися́гу, що була поміж ними, — між Давидом та між Йонатаиом, Сауловим сином.
І покликав цар ґів'оні́тян та й сказав їм про це. А ґів'оні́тяни, — вони не з Ізра́їлевих синів, а з останку аморе́янина, а Ізраїлеві сини були присягну́ли їм. Та Саул шукав, щоб повбивати їх через свою горливість для синів Ізраїля та Юди.