Ісус Навин 4:9
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter gives a further account of the miraculous passage of Israel through Jordan. I. The provision that was made at that time to preserve the memorial of it, by twelve stones set up in Jordan (Jos 4:9) and other twelve stones taken up out of Jordan (Jos 4:1-8). II. The march of the people through Jordan's channel, the two tribes first, then all the people, and the priests that bore the ark last (Jos 4:10-14). III. The closing of the waters again upon their coming up with the ark (Jos 4:15-19). IV. The erecting of the monument in Gilgal, to preserve the remembrance of this work of wonder to posterity (Jos 4:20-24).
Відкрити джерело ↗4:9 A second memorial of twelve stones in the middle of the Jordan was submerged as soon as the river resumed its flow. The monument’s top would be visible in the dry summer seasons. • Their existence to this day indicates that the memorials stood for generations, until the final editing of the book (see Joshua Book Introduction, “Author and Date”).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І взяв Самуїл одного ка́меня, і поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'я́ йому: Евен-Єзер. І він сказав: „Аж доти допоміг нам Господь“.
І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня.
Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і ме́шкали там прихо́дьками, і так є аж до цього дня.
І промовив Господь до Мойсея: „Вийди до Мене на го́ру, і будь там. І дам тобі кам'яні табли́ці, і зако́на та за́повідь, що Я написав для навча́ння їх“.
І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.
А камені нехай будуть на ймення дванадцяти Ізраїлевих синів, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ймення його нехай будуть для дванадцяти́ родів.
І написав Ісус ті слова в книзі Божого Зако́ну, і взяв великого ка́меня, та й поставив його там під тим дубом, що в Господній святині.
А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.
І похова́ний він у долині в моавському кра́ї навпроти Бет-Пеору, і ніхто не знає гро́бу його аж до цього дня.