Ісус Навин 15:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І підіймається та границя від ахорської долини, а на пі́вночі зверта́ється до Ґілґалу, що навпроти Маале-Адумміму, що на південь від потоку. І переходить та границя до Ме-Ен-Шемешу, і закінчується при Ен-Роґелі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Inheritance of the Tribe of Judah - Joshua 15 Under the superintending providence of God, the inheritance which fell to the tribe of Judah by lot was in the southern part of Canaan, where Caleb had already received his inheritance, so that he was not separated from his tribe. The inheritance of Judah is first of all described according to its boundaries (Jos 15:1-12); then for the sake of completeness it is stated once more with regard to Caleb, that he received Kirjath-arba for his inheritance, and took possession of it by expelling the Anakites and conquering Debir (Jos 15:13-20); and after this a list is given of the towns in the different parts (vv. 21-63).
Відкрити джерело ↗Though the land was not completely conquered, yet being (as was said in the close of the foregoing chapter) as rest from war for the present, and their armies all drawn out of the field to a general rendezvous at Gilgal, there they began to divide the land, though the work was afterwards perfected at Shiloh, Jos 18:1, etc. In this chapter we have the lot of the tribe of Judah, which in this, as in other things, had the precedency. I. The borders or bounds of the inheritance of Judah (Jos 15:1-12). II. The particular assignment of Hebron and the country thereabout to Caleb and his family (Jos 15:13-19). III. The names of the several cities that fell within Judah's lot (v. 20-63).
Відкрити джерело ↗15:7 This Debir was not the same town as the Debir/Kiriath-sepher of 15:15. • This Gilgal was not the same Gilgal where the Israelites earlier established their camp (4:19).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А Йонатан та Ахіма́ац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла́ їм, а вони пішли й доне́сли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста.
І приніс Адо́нія в жертву худоби дрібно́ї та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закли́кав усіх братів своїх, царськи́х синів, та всіх Юдиних мужів, царськи́х слуг.
І поставили над ним велику камінну могилу, що стоїть аж до цього дня. І спинив Господь лютість гніву Свого, тому назвав ім'я́ того місця: Ахор, аж до цього дня.
щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.
І вернувся Ісус та ввесь Ізраїль із ним до табо́ру в Ґілґал.
І пішов він звідти до девірських ме́шканців, а ім'я́ Девіра давніше — Кір'ят-Сефер.
І взяв Ісус Ахана, Зерахового сина, і те срібло, і того плаща, і того золотого зли́вка, і синів його, і дочо́к його, і вола його, і осла його, і отару його, і намета його, і все, що його, а ввесь Ізраїль із ним, та й повиво́дили їх до долини Ахор.
А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну.
І стане Шаро́н пасови́ськом ота́ри, а долина Ахо́р за ліжни́цю худо́би великої, для наро́ду Мого, що шукали Мене.