Ісус Навин 11:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо взавтра коло цього ча́су Я покладу їх усіх тру́пами перед Ізраїлем; їхнім ко́ням попідрі́зуєш жили ніг, а їхні колесниці попалиш в огні“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter continues and concludes the history of the conquest of Canaan; of the reduction of the southern parts we had an account in the foregoing chapter, after which we may suppose Joshua allowed his forces some breathing-time; now here we have the story of the war in the north, and the happy success of that war. I. The confederacy of the northern crowns against Israel (Jos 11:1-5). II. The encouragement which God gave to Joshua to engage them (Jos 11:6). III. His victory over them (Jos 11:7-9). IV. The taking of their cities (Jos 11:10-15). V. The destruction of the Anakim (Jos 11:21, Jos 11:22). VI. The general conclusion of the story of this war (Jos 11:16-20, Jos 11:23).
Відкрити джерело ↗11:6 God again urged Joshua not to be afraid, promising Israel the victory, even against horses and chariots. • cripple their horses and burn their chariots: God wanted Israel to rely on him rather than weaponry and equipment (cp. Deut 17:16; Isa 31:1).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав Господь до Ісуса: „Не бійся їх, бо Я віддав їх у твою руку, — ніхто з них не встоїть перед тобою“.
І здобу́в Давид від нього тисячу й сім сотень їздців та двадцять тисяч чоловіка пішого. А коням усіх тих колесни́ць Давид попідрі́зував жили, і позоста́вив із того сто колесни́ць.
А Пінхас, син Елеазара, Ааронового сина, стояв тими днями перед Його лицем), говорячи: „Чи далі піду́ ще на бій з синами Веніямина, мого брата, чи спинюся?“ А Господь сказав: „Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку“.
І сказали вони до послів, що прийшли: „Так скажете ме́шканцям ґілеадського Явешу: Узавтра, як пригріє сонце, буде вам поряту́нок“. І прийшли ті посли, і розповіли́ явеським людям, — і вони зраділи.
І зробив їм Ісус, як сказав йому Господь: їхнім ко́ням попідрізував жили, а їхні колесни́ці попалив ув огні.
Бог зацарюва́в над наро́дами, Бог сів на святому Своєму престо́лі!
Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на ко́ней спираються, і на колесни́ці надію свою́ покладають, — вони бо числе́нні! та на верхівці́в, — бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не зверта́ються!
і казали: „О ні, бо на ко́нях втечемо“, тому́ то втікати ви будете, „На баски́х ми поїдемо“, тому стануть баски́ми пого́ничі ваші!
У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
Візьміть із собою слова́, та й зверні́ться до Господа, до Нього промовте: „Прости́ нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесе́мо у жертву плода́ своїх уст!