Ісус Навин 10:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І Господь навів на них замі́шання перед Ізраїлем, і побив їх великою пора́зкою в Ґів'оні. І він гнав їх дорогою входу до Бет-Хорону, і бив їх аж до Азеки та аж до Маккеди.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We have in this chapter an account of the conquest of the kings and kingdoms of the southern part of the land of Canaan, as, in the next chapter, of the reduction of the northern parts, which together completed the glorious successes of the wars of Canaan. In this chapter we have an account, I. Of the routing of their forces in the field, in which observe, 1. Their confederacy against the Gibeonites (Jos 10:1-5). 2. The Gibeonites' request to Joshua to assist them (Jos 10:6). 3. Joshua's speeds march under divine encouragement for their relief (Jos 10:7-9). 4. The defeat of the armies of these confederate kings (Jos 10:10, Jos 10:11). 5. The miraculous prolonging of the day by the standing still of the sun in favour of the conquerors (Jos 10:12-14). II. Of the execution of the kings that escaped out of the battle (Jos 10:15-27). III. Of the taking of the particular cities, and the total destruction of all that were found in them. Makkedah (Jos 10:28). Libnah (Jos 10:29, Jos 10:30). Lachish (Jos 10:31, Jos 10:32) and the king of Gezer that attempted its rescue (Jos 10:33). Eglon (Jos 10:34, Jos 10:35). Hebron (Jos 10:36, Jos 10:37). Debir (Jos 10:38, Jos 10:39). And the bringing of all that country into the hands of Israel (Jos 10:40-42). And, lastly, the return of the army to the head-quarters (Jos 10:43).
Відкрити джерело ↗10:10-13 Three miracles—supernatural panic, a terrible hailstorm, and a lengthened day—demonstrated that the destruction of the Canaanites was entirely God’s doing. 10:10 It was about forty miles from Gibeon, down the Beth-horon road, then south through the western foothills to Azekah and Makkedah.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і від сваві́льців Свого раба захова́й, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очи́щений.
і сходить на захід до границі яфлетської, аж до границі Бет-Хорону до́лішнього, і аж до Ґезеру, і закінчується при морі.
І була границя Єфремових синів за їхніми ро́дами, а границя їхнього спа́дку на схід була: Атрот-Аддар аж до горі́шнього Бет-Хорону.
Ярмут, і Адуллам, Сохо й Азека,
I Господь привів у замі́шання Сісе́ру, і всі колесни́ці та ввесь той та́бір ві́стрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесни́ці, і побіг пі́шки.
Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незви́чайну роботу Свою!
І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.
І дав їх Господь в Ізраїлеву руку, і вони повбивали їх, і гнали їх аж до Великого Сидону, і аж до Місрефот-Маїму, і аж до долини Міцпи на схід, і повибива́ли їх, так що не зоставили їм жодного врято́ваного.
А Маккеду Ісус здобув того дня, і побив ві́стрям меча її та царя її, учинив закляттям їх та кожну особу, хто був у ній, — не позоставив жодного врятованого в ній. І зробив він її цареві те саме, що зробив був цареві єрихонському.
цар маккедський один, цар бет-елський один,