Об'явлення 9:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А з диму на землю вийшла сарана́, і да́но їй міць, як мають міць скорпіо́ни земні.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
upon--Greek, "unto," or "into." as the scorpions of the earth--as contrasted with the "locusts" which come up from hell, and are not "of the earth." have power--namely, to sting.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the sounding of the fifth and sixth trumpets, the appearances that attended them, and the events that were to follow; the fifth trumpet (Rev 9:1-12), the sixth (Rev 9:13, etc.).
Відкрити джерело ↗9:3-4 The locusts . . . from the smoke with their power to sting like scorpions are fiercer than those of the Egyptian plague (see Exod 10:14-15). Rather than eating plants, these locusts are like stinging scorpions that viciously attack people. Only people without the seal of God (see Rev 7:1-8) receive this painful judgment. While the stings cause painful torture, they are not life-threatening (9:5-6).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І було да́но їй, щоб їх не вбивати, але мучити п'ять місяців; а му́ка від неї, як му́ка від скорпіо́на, коли вкусить люди́ну.
„Що лишилось по гу́сені, — зже́рла те все сарана́, що ж зоста́лося по сарані́ — пожер ко́ник, а решту по ко́нику зжерла черва́“.
що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сара́ф, і скорпіо́н, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яно́ї скелі,
І надолу́жу Я вам за ті роки, що поже́рла була сарана́, коник і черва́ та гусінь, Моє ві́йсько велике, що Я посилав проти вас.
А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке́ ярмо́, а я дода́м до вашого ярма! Батько мій карав вас бича́ми, а я каратиму вас скорпіо́нами!“
А мідіяні́тяни й амалики́тяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана́, щодо числе́нности. А верблю́дам їх нема числа, — як пісок на бе́резі моря, щодо числе́нности.
А ти, сину лю́дський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будя́ччя та терни́на, і ти сидиш між скорпіо́нами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохо́бний.
Вельможні твої — немов та сарана́, гетьма́ни твої — мов мошва́, що гнізди́ться по сті́нах в день хо́лоду, але сонце засвітить — і вони помандру́ють, і не пі́знане буде те місце, де вони пробува́ли.
І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.
Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.