Об'явлення 9:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І так бачив я ко́ней в виді́нні, а на них верхівці́в, що па́нцери мали огняні́, і гіяци́нтові, і сірчані́. А го́лови в ко́ней — немов голови ле́в'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
thus--as follows. of fire--the fiery color of the breastplates answering to the fire which issued out of their mouths. of jacinth--literally, "of hyacinth color," the hyacinth of the ancients answering to our dark blue iris: thus, their dark, dull-colored breastplates correspond to the smoke out of their mouths. brimstone--sulphur-colored: answering to the brimstone or sulphur out of their mouths.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the sounding of the fifth and sixth trumpets, the appearances that attended them, and the events that were to follow; the fifth trumpet (Rev 9:1-12), the sixth (Rev 9:13, etc.).
Відкрити джерело ↗9:17-19 The riders had armor in colors that matched the plagues of their horses, with red for fire, blue for smoke, and yellow for sulfur—all of which are signs of judgment in Scripture (see 14:10-11; 19:20; Gen 19:24-28; Ps 11:6; Ezek 38:22; Luke 17:29). • The horses are reminiscent of the terrifying monsters of Greek tales pictured on ancient buildings and celebrated in ancient dramas. • One-third: See study note on Rev 8:7-12.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І побита була́ третина людей від цих трьох пора́зок, — від огню́, і від диму, і від сірки, що вихо́дили з їхніх роті́в.
А лякливим, і невірним, і мерзки́м, і душогубам, і розпусникам, і чарівника́м, і ідоля́нам, і всім неправдомовцям, — їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою“, а це — друга смерть!
А з ґадян відділилися до Давида до твердині в пустиню лицарі вояки́, мужі відважні, на війні, озбро́єні великим щито́м та списо́м. А їхні обличчя — то обличчя ле́в'ячі, а щодо швидкости — вони були, як са́рни на гора́х.
то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде му́чений в огні й сірці перед ангола́ми святими та перед А́гнцем.
І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.
А диявол, що зво́див їх, був укинений в озеро огняне́ та сірча́не, де звіри́на й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки́.
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.
Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!
Бо давно пригото́влений То́фет, — пригото́влений він і для царя, глибоким, широким учи́нений; на бага́тті огню його й дров багате́нно, — запалить його подих Господній, немов би пото́ка сірча́ного!
І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, — і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, — той отак мусить бути забитий.