Об'явлення 4:9
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The ground of praise here is God's eternity, and God's power and glory manifested in the creation of all things for His pleasure. Creation is the foundation of all God's other acts of power, wisdom, and love, and therefore forms the first theme of His creatures' thanksgivings. The four living creatures take the lead of the twenty-four elders, both in this anthem, and in that new song which follows on the ground of their redemption (Rev 5:8-10). when--that is, whensoever: as often as. A simultaneous giving of glory on the part of the beasts, and on the part of the elders. give--"shall give" in one oldest manuscript. for ever and ever--Greek, "unto the ages of the ages."
Відкрити джерело ↗In this chapter the prophetical scene opens; and, as the epistolary part opened with a vision of Christ (ch. 1), so this part is introduced with a glorious appearance of the great God, whose throne is in heaven, compassed about with the heavenly host. This discovery was made to John, and in this chapter he, I. Records the heavenly sight he saw (Rev 4:1-7). And then, II. The heavenly songs he heard (Rev 4:8 to the end).
Відкрити джерело ↗4:9-11 The antiphonal chorus of twenty-four elders provides divine perspective on creation. • The one sitting on the throne is typical Jewish indirection to avoid speaking God’s name.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
та й поклявся Живучим по вічні віки, Який створив небо та те, що на ньому, і землю та те, що на ній, і море й що в нім, — що вже ча́су не бу́де,
І одна з чотирьох тих тварин дала́ сімом ангола́м сім чаш золотих, напо́внених гніву Бога, що живе повік віку.
Ти східнім вітром розбив кораблі ті Тарші́ські.
і Живий. І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерти й від а́ду.
Тепер я, Навуходоно́сор, хвалю́ й звели́чую та сла́влю Небесного Царя, що всі чини Його — правда, а дорога Його — правосу́ддя, а тих, хто ходить у го́рдощах, Він може пони́зити“.
і Господь зацарює навіки віків!“
Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Се́ла.
І почув я того мужа, одя́гненого в льняну́ одіж, що був над водою річки. І звів він до неба свою прави́цю та свою ліви́цю, і присягнув вічно Живим: це буде за час, за часи́ і за пів ча́су, і коли скінчи́ться розбива́ння сили святого наро́ду, все це спо́вниться.
І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе.
Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись.