Об'явлення 4:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І зараз у Дусі я був. І ось престол стояв на небі, а на престолі Сидячий.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
And--omitted in the two oldest manuscripts, Vulgate, Syriac. I was, &c.--Greek, "I became in the Spirit" (see on Rev 1:10): I was completely rapt in vision into the heavenly world. was set--not was placed, but was situated, literally, "lay." one sat on the throne--the Eternal Father: the Creator (Rev 4:11): also compare Rev 4:8 with Rev 1:4, where also the Father is designated, "which is, and was, and is to come." When the Son, "the Lamb," is introduced, Rev 5:5-9, a new song is sung which distinguishes the Sitter on the throne from the Lamb, "Thou hast redeemed us to God," and Rev 5:13, "Unto Him that sitteth upon the throne, and unto the Lamb." So also in Rev 5:7, as in Dan 7:13, the Son of man brought before the Ancient of days is distinguished from Him. The Father in essence is invisible, but in Scripture at times is represented as assuming a visible form.
Відкрити джерело ↗In this chapter the prophetical scene opens; and, as the epistolary part opened with a vision of Christ (ch. 1), so this part is introduced with a glorious appearance of the great God, whose throne is in heaven, compassed about with the heavenly host. This discovery was made to John, and in this chapter he, I. Records the heavenly sight he saw (Rev 4:1-7). And then, II. The heavenly songs he heard (Rev 4:8 to the end).
Відкрити джерело ↗4:2 By being in the Spirit, John could experience spiritual realities (see 1:10; 17:3; 21:10; Ezek 11:1) and grasp insights about God’s presence, the heavenly realm, and God’s intentions in history.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Я був у Дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучни́й, немов сурми́,
А Міхей відказав: „Тому́ послухай Господнього слова: Бачив я Господа, що сидів на престолі Своїм, а все небесне ві́йсько стояло при Ньому з прави́ці Його та з ліви́ці Його.
Року смерти царя Озі́ї бачив я Господа, що сидів на високому та підне́сеному престо́лі, а кі́нці одежі Його перепо́внювали храм.
А згори небозво́ду, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфі́ру; а на подобі трону була подоба на вигляд люди́ни, на ньому згори.
І коли ті тварини складають славу, і честь, і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе віки вічні,
А від престолу вихо́дили бли́скавки, і голоси, і громи. А перед престолом горіли сім світильників огняни́х, а вони — сім Духів Божих.
І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всере́дині й назо́вні, і запечатану сімома́ печатками.
І кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: „Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві — благослове́ння, і честь, і слава, і сила на вічні віки!“
Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Стари́й днями. Одежа Його — біла, як сніг, а воло́сся голови Його — немов чиста во́вна, а престол Його — огняне по́лум'я, коле́са Його — палахкотю́чий огонь.
Головна ж річ у то́му, про що я говорю: маємо Первосвященика, що засі́в на небеса́х, по прави́ці престолу величности,