Об'явлення 19:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
"His name written on His vesture and on His thigh," was written partly on the vesture, partly on the thigh itself, at the part where in an equestrian figure the robe drops from the thigh. The thigh symbolizes Christ's humanity as having come, after the flesh, from the loins of David, and now appearing as the glorified "Son of man." On the other hand, His incommunicable divine name, "which no man knew," is on His head (Rev 19:12), [MENOCHIUS]. KING OF KINGS--Compare Rev 17:14, in contrast with Rev 19:17, the beast being in attempted usurpation a king of kings, the ten kings delivering their kingdom to him.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. A further account of the triumphant song of angels and saints for the fall of Babylon (Rev 19:1-4). II. The marriage between Christ and the church proclaimed and perfected (Rev 19:5-10). III. Another warlike expedition of the glorious head and husband of the church, with the success of it (Rev 19:10, etc.).
Відкрити джерело ↗19:16 King . . . and Lord: See 1:5; 15:3; 17:14.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він — „Господь над панами та Цар над царями“. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні“.
що його свого ча́су покаже блаженний і єдиний міцний, Цар над царями та Пан над панами,
Цар відповів Даниїлові та й сказав: „Направду, що ваш Бог — це Бог над бога́ми та Пан над царя́ми, і Він відкриває таємни́ці, коли міг ти відкрити оцю таємни́цю!“
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
Хто має вухо, хай чує, що́ Дух промовляє Церква́м: переможцеві дам їсти прихо́вану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове́, якого не знає ніхто, — тільки той, хто приймає його“.