Об'явлення 18:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І один сильний ангол узяв великого каменя, як жо́рно, і кинув до моря, говорячи: „З таким розго́ном буде кинений Вавило́н, місто велике, — і вже він не зна́йдеться!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
a--Greek, "one." millstone--Compare the judgment on the Egyptian hosts at the Red Sea, Exo 15:5, Exo 15:10; Neh 9:11, and the foretold doom of Babylon, the world power, Jer 51:63-64. with violence--Greek, "with impetus." This verse shows that this prophecy is regarded as still to be fulfilled.
Відкрити джерело ↗We have here, I. An angel proclaiming the fall of Babylon (Rev 18:1, Rev 18:2). II. Assigning the reasons of her fall (Rev 18:3). III. Giving warning to all who belonged to God to come out of her (Rev 18:4, Rev 18:5), and to assist in her destruction (Rev 18:6-8). IV. The great lamentation made for her by those who had been large sharers in her sinful pleasures and profits (Rev 18:9-19). V. The great joy that there would be among others at the sight of her irrecoverable ruin (Rev 18:20, etc.).
Відкрити джерело ↗18:21-24 The songs responding to Babylon’s fall (18:1-24) conclude with a portrayal of the city’s doom. 18:21 a boulder the size of a huge millstone: Heavy millstones, shaped for grinding olives or grain, were used throughout the ancient world. Jesus also spoke of using such stones in judgment (see Matt 18:6). The dramatically thrown boulder signified that the power of Rome was forever thrown down.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
За по́страх тебе учиню́, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не зна́йдуть навіки, говорить оце́ Господь Бог!“
І бачив я поту́жного ангола, який гучним голосом кликав: „Хто гі́дний розгорну́ти книгу, і зламати печа́тки її?“
І зник кожен о́стрів, і не зна́йдено гір!
та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі.
І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшло́ся.
І голос гуслярі́в, і співакі́в, і сопі́льників, і сурмачі́в уже не буде чутий в тобі! І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва, і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі!
Немов сон улетить — і не зна́йдуть його, мов виді́ння нічне́, він споло́шений буде:
І зверне він своє обличчя до твердинь свого кра́ю, і спіткнеться й упаде́, і не буде зна́йдений.
І бачив я іншого поту́жного Ангола, що сходив із неба. Був одя́гнений в хмару, і над його головою весе́лка була, а обличчя його — немов сонце, а ноги його — як стовпи́ огняні́,
Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“