Об'явлення 18:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І він гучним голосом кликнув, говорячи: „Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому, і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
mightily . . . strong--not supported by manuscripts. But A, B, Vulgate, Syriac, and Coptic read, "with (literally, 'in') a mighty voice." is fallen, is fallen--so A, Vulgate, Syriac, and ANDREAS. But B and Coptic omit the second "is fallen" (Isa 21:9; Jer 51:8). This phrase is here prophetical of her fall, still future, as Rev 18:4 proves. devils--Greek, "demons." the hold--a keep or prison.
Відкрити джерело ↗We have here, I. An angel proclaiming the fall of Babylon (Rev 18:1, Rev 18:2). II. Assigning the reasons of her fall (Rev 18:3). III. Giving warning to all who belonged to God to come out of her (Rev 18:4, Rev 18:5), and to assist in her destruction (Rev 18:6-8). IV. The great lamentation made for her by those who had been large sharers in her sinful pleasures and profits (Rev 18:9-19). V. The great joy that there would be among others at the sight of her irrecoverable ruin (Rev 18:20, etc.).
Відкрити джерело ↗18:2 Babylon is fallen: See Isa 21:9. Once a beautifully dressed woman (see Rev 17:4), Babylon (Rome) became a desolate den for demons and unclean birds such as vultures (cp. Isa 13:20-22; Jer 4:23-31; 50:39).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А інший, другий ангол леті́в слідо́м і казав: „Упав, упав Вавило́н, місто великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі наро́ди!“
Несподівано впав Вавилон і зруйнований він! Візьміте бальза́му для бо́лю його, — може буде загоєний він!
І стане руїною цей Вавило́н, мешка́нням шака́лів, страхі́ттям та по́сміхом, — і в ньому мешка́нця не буде!
І один сильний ангол узяв великого каменя, як жо́рно, і кинув до моря, говорячи: „З таким розго́ном буде кинений Вавило́н, місто велике, — і вже він не зна́йдеться!
І місто велике розпа́лося на три частини, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву.
А на чолі́ її було написане ім'я́, таємниця: „Великий Вавилон, — мати розпусти й гидо́ти землі“.
Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“
А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними“.
І вчиню́ Я його їжако́ві осе́лею та во́дним багно́м, і мітло́ю вигу́блення позаміта́ю його́, говорить Господь Саваот!
І я бачив, що вихо́дили з уст змі́я, і з уст звіри́ни, і з уст неправдивого пророка три ду́хи нечисті, як жа́би, —