Об'явлення 18:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, — і вже їх ти не зна́йдеш!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Direct address to Babylon. the fruits that thy soul lusted after--Greek, "thy autumn-ripe fruits of the lust (eager desire) of the soul." dainty--Greek, "fat": "sumptuous" in food. goodly--"splendid," "bright," in dress and equipage. departed--supported by none of our manuscripts. But A, B, C, Vulgate, Syriac, and Coptic read, "perished." thou shalt--A, C, Vulgate, and Syriac read, "They (men) shall no more find them at all."
Відкрити джерело ↗We have here, I. An angel proclaiming the fall of Babylon (Rev 18:1, Rev 18:2). II. Assigning the reasons of her fall (Rev 18:3). III. Giving warning to all who belonged to God to come out of her (Rev 18:4, Rev 18:5), and to assist in her destruction (Rev 18:6-8). IV. The great lamentation made for her by those who had been large sharers in her sinful pleasures and profits (Rev 18:9-19). V. The great joy that there would be among others at the sight of her irrecoverable ruin (Rev 18:20, etc.).
Відкрити джерело ↗18:14-17 The merchants would lament the fall of Rome (see study note on 18:1-3) because it would forever end their accustomed luxuries. Material goods can be swept aside in a single moment.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте,
Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
А збирани́на, що була серед нього, стала вередувати, і також Ізраїлеві сини стали плакати з ними та говорити: „Хто нагодує нас м'ясом?
І названо ймення того місця: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадли́вий.