Об'явлення 17:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
З нею розпусту чинили зе́мні царі, і вином розпусти її впивались ме́шканці землі“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
drunk with--Greek, "owing to." It cannot be pagan Rome, but papal Rome, if a particular seat of error be meant, but I incline to think that the judgment (Rev 18:2) and the spiritual fornication (Rev 18:3), though finding their culmination in Rome, are not restricted to it, but comprise the whole apostate Church, Roman, Greek, and even Protestant, so far as it has been seduced from its "first love" (Rev 2:4) to Christ, the heavenly Bridegroom, and given its affections to worldly pomps and idols. The woman (Rev 12:1) is the congregation of God in its purity under the Old and New Testament, and appears again as the Bride of the Lamb, the transfigured Church prepared for the marriage feast. The woman, the invisible Church, is latent in the apostate Church, and is the Church militant; the Bride is the Church triumphant.
Відкрити джерело ↗This chapter contains another representation of those things that had been revealed before concerning the wickedness and ruin of antichrist. This antichrist had been before represented as a beast, and is now described as a great whore. And here, I. The apostle is invited to see this vile woman (Rev 17:1, Rev 17:2). II. He tells us what an appearance she made (Rev 17:3-6). III. The mystery of it is explained to him (Rev 17:7-12). And, IV. Her ruin foretold (Rev 17:13, etc.).
Відкрити джерело ↗17:2 Adultery with her is a biblical image for serving other gods (see, e.g., Exod 34:12-16; Judg 2:17; Hos 2). • drunk by . . . her immorality: Drunkenness in Scripture often depicts nations that indulge in wanton and immoral behavior (see Rev 18:3, 9; Jer 25:27; 51:7; Lam 4:21; Ezek 23:33).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А інший, другий ангол леті́в слідо́м і казав: „Упав, упав Вавило́н, місто великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі наро́ди!“
Вавилон у Господній руці — золотая це чаша, що всю землю напо́ювала: наро́ди впивались вином тим його, тому́ пошаліли наро́ди!
бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“
І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошува́ли, коли побачать дим пожежі його.
І світло свічника́ вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були зе́мні вельможі, бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди!
Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали́ звіри́ні, аж поки не ви́повняться слова́ Божі.
А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу́ від години випробо́вування, що має прийти на ввесь світ, щоб ви́пробувати ме́шканців землі.
Вони мають одну думку, а силу та вла́ду свою віддадуть звіри́ні.