Об'явлення 17:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали́ звіри́ні, аж поки не ви́повняться слова́ Божі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
hath put--the prophetical past tense for the future. fulfil--Greek, "do," or "accomplish." The Greek, "poiesai," is distinct from that which is translated, "fulfilled," Greek, "telesthesontai," below. his will--Greek, "his mind," or purpose; while they think only of doing their own purpose. to agree--literally, "to do" (or accomplish) one mind" or "purpose." A and Vulgate omit this clause, but B supports it. the words of God--foretelling the rise and downfall of the beast; Greek, "hoi logoi," in A, B, and ANDREAS. English Version reading is Greek, "ta rhemata," which is not well supported. No mere articulate utterances, but the efficient words of Him who is the Word: Greek, "logos." fulfilled-- (Rev 10:7).
Відкрити джерело ↗This chapter contains another representation of those things that had been revealed before concerning the wickedness and ruin of antichrist. This antichrist had been before represented as a beast, and is now described as a great whore. And here, I. The apostle is invited to see this vile woman (Rev 17:1, Rev 17:2). II. He tells us what an appearance she made (Rev 17:3-6). III. The mystery of it is explained to him (Rev 17:7-12). And, IV. Her ruin foretold (Rev 17:13, etc.).
Відкрити джерело ↗17:17 John provides another reminder that God is in control; God puts a plan into the minds of the enemy that will fulfill the Lord’s divine purposes (e.g., Exod 7:3; 35:31-35; Ezra 7:27; Rom 9:18, 21).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Ти́тове серце,
а дня голосу сьомого Ангола, коли він засу́рмить, доверши́ться Божа таємни́ця, як Він благовісти́в був Своїм рабам пророкам.
Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
Благословенний Господь, Бог наших батьків, що вклав у царе́ве серце, щоб оздо́бити дім Господній, що в Єрусалимі,
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
Вони мають одну думку, а силу та вла́ду свою віддадуть звіри́ні.
І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!
Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“