Об'явлення 16:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо вони пролили́ кров святих та пророків, — і Ти дав їм напитися крови. Вони варті того!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
(Rev 11:18, end; Gen 9:6; Isa 49:26.) An anticipation of Rev 18:20, Rev 18:24; compare Rev 13:15. For--A, B, C, and ANDREAS omit.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the pouring forth of these vials that were filled with the wrath of God. They were poured out upon the whole antichristian empire, and on every thing appertaining to it. I. Upon the earth (Rev 16:2). II. Upon the sea (Rev 16:3). III. Upon the rivers and fountains of water (Rev 16:4). Here the heavenly hosts proclaim and applaud the righteousness of the judgments of God. IV. The fourth vial was poured out on the sun (Rev 16:8). V. The fifth on the seat of the beast. VI. The sixth on the river Euphrates. VII. The seventh in the air, upon which the cities of the nations fell, and great Babylon came in remembrance before God.
Відкрити джерело ↗16:6 Punishment of God’s enemies is a just reward because they killed God’s holy people and prophets. Because they have shed . . . blood, they must drink . . . blood. The principle of lex talionis (the law of retribution), the basis of Roman and Jewish jurisprudence, means that God is completely just in judging and rewarding people on the basis of what they have done (see 2:23; 11:18; 14:13; 18:6; 20:12, 13; 22:12).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І Я зму́шу твоїх гноби́телів їсти тіло своє, і вони повпива́ються власною кров'ю, немов би вином молоди́м. І пізнає тоді кожне тіло, що Я — то Госпо́дь, твій Спаситель та твій Відкупи́тель, Поту́жний Яковів!
А погани розлю́тилися, та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто Йме́ння Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю“.
Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі“.
І да́но їй вкла́сти духа о́бразові звіри́ни, щоб заговорив образ звірини, і зробити, щоб усі, хто не покло́ниться о́бразові звіри́ни, побиті були́.
а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити.
правдиві бо та справедливі суди́ Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!“
Коли хто до поло́ну веде́, — сам пі́де в поло́н. Коли хто мечем убиває, — такий мусить сам бути вбитий мече́м! Отут терпеливість та віра святих!
Усе ста́лося це за провини пророків його́, за неправду свяще́нства його, що кров праведників серед нього лили́.
бо яким судо́м судити бу́дете, таким же осу́дять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам.
І сказали священики та пророки до князі́в та до всього народу, говорячи: „Присуд смерти цьому́ чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми ву́хами!“