Об'явлення 14:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки́. І не мають споко́ю день і ніч усі ті, хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но йме́ння його“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
for ever and ever--Greek, "unto ages of ages." no rest day nor night--Contrast the very different sense in which the same is said of the four living creatures in heaven, "They rest not day and night, saying, Holy, holy, holy"; yet they do "rest" in another sense; they rest from sin and sorrow, weariness and weakness, trial and temptation (Rev 14:13); the lost have no rest from sin and Satan, terror, torment, and remorse.
Відкрити джерело ↗After an account of the great trials and sufferings which the servants of God had endured, we have now a more pleasant scene opening; the day begins now to dawn, and here we have represented, I. The Lord Jesus at the head of his faithful followers (Rev 14:1-5). II. Three angels sent successively to proclaim the fall of Babylon and the things antecedent and consequent to so great an event (Rev 14:6-13). III. The vision of the harvest (Rev 14:14, etc.).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Не погасне вночі ані вдень, дим його підійма́тися буде пові́к, з роду в рід опусто́шений буде, на віки віків не пере́йде по ньому ніхто.
І вдруге сказали вони: „Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!“
І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
А диявол, що зво́див їх, був укинений в озеро огняне́ та сірча́не, де звіри́на й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки́.
Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“
А інший, третій а́нгол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: „Коли хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но на чолі́ своїм чи на руці своїй,
і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: „Котре до великого міста подібне?“
І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
і Господь зацарює навіки віків!“