3-е Івана 1:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
вони про любов твою свідчили Церкві; добре ти зробиш, як їх ви́провадиш, як достойно для Бога,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
borne witness of thy charity before the church--to stimulate others by the good example. The brethren so entertained by Gaius were missionary evangelists (Jo3 1:7); and, probably, in the course of narrating their missionary labors for the edification of the Church where John then was, incidentally mentioned the loving hospitality shown them by Gaius. bring forward on their journey--"If thou (continue to) forward on their journey" by giving them provisions for the way. after a godly sort--Greek, "in a manner worthy of God," whose ambassadors they are, and whose servant thou art. He who honors God's missionary servants (Jo3 1:7), honors God.
Відкрити джерело ↗In this epistle the apostle congratulates Gaius upon the prosperity of his soul (Jo3 1:1, Jo3 1:2), upon the fame he had among good Christians (Jo3 1:3, Jo3 1:4), and upon his charity and hospitality to the servants of Christ (Jo3 1:5, Jo3 1:6). He complains of contemptuous treatment by an ambitious Diotrephes (Jo3 1:9, Jo3 1:10), recommends Demetrius (Jo3 1:12), and expresses his hope of visiting Gaius shortly (Jo3 1:13, Jo3 1:14).
Відкрити джерело ↗1:6 The church here was most likely in Ephesus, where John was probably staying. Ephesus was an important port city in the province of Asia, and the fourth-largest city in the Roman Empire. It became an important city for the Christian community (Acts 18:19–19:41; 1 Tim 1:3; 1 Pet 1:1; Rev 2:1-7).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу.
Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.
Зако́нника Зи́ну та Аполло́са вишли ква́пливо вперед, щоб для них не забракло нічо́го.
щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,
коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.
Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.
Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожада́ння, а ти мусиш над ним панувати“.
і через вас перейти в Македонію, а з Македонії зно́ву прибути до вас, а ви щоб в Юдею мене відпрова́дили.
стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“
І, як дні побуту скінчи́лися, то ми вийшли й пішли, а всі нас прово́дили з дружи́нами й дітьми́ аж за місто. І, ставши навко́лішки, помолились на бе́резі.