2-е Івана 1:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
за правду, що в нас пробував й повік буде з нами:
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
For the truth's sake--joined with "I love," Jo2 1:1. "They who love in the truth, also love on account of the truth." dwelleth in us, and shall be with us for ever--in consonance with Christ's promise.
Відкрити джерело ↗The apostle here salutes an honourable matron and her children (Jo2 1:1-3). Recommends to them faith and love (Jo2 1:5, Jo2 1:6). Warns them of deceivers (Jo2 1:7), and to take heed to themselves (Jo2 1:8). Teaches how to treat those who bring not the doctrine of Christ (Jo2 1:10, Jo2 1:11). And, referring other things to personal discourse, concludes the epistle (Jo2 1:12, Jo2 1:13).
Відкрити джерело ↗1:2 Christian love is rooted in knowing the truth. The truth that lives in us is more than just facts or doctrine; it is the presence of God (see John 14:15-17), who will be with us forever.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Коли ж кажемо, що не маєм гріха́, то себе обманюємо, і немає в нас правди!
Пишу́, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Писав я до вас, юнаки́, бо міцні́ ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є!
Тому то ніко́ли я не зане́дбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впе́внені в тепе́рішній правді.
Слово Христове нехай пробуває в вас рясно, у всякій премудрості. Навчайте та напоумля́йте самих себе! Вдячно співайте у ваших серцях Господе́ві псалми́, гі́мни, духовні пісні́!
Коли ж у Мені перебува́ти ви будете, а слова́ Мої позоста́нуться в вас, то просіть, чого хочете, — і станеться вам!
Я приво́джу на пам'ять собі твою нелицемірну віру, що перше була́ осели́лася в бабі твоїй Лоі́ді та в твоїй матері Евні́кії; певен же я, що й у тобі вона осели́лась.
Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса.
А це я роблю́ для Єва́нгелії, щоб стати її спільником.