1-е Івана 4:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бога не бачив ніко́ли ніхто. Коли один о́дного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удоскона́лилась.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God, whom no man hath seen at any time, hath appointed His children as the visible recipients of our outward kindness which flows from love to Himself, "whom not having seen, we love," compare Notes, Jo1 4:11, Jo1 4:19-20. Thus Jo1 4:12 explains why, instead (in Jo1 4:11) of saying, "If God so loved us, we ought also to love God," he said, "We ought also to love one another." If we love one another, God dwelleth in us--for God is love; and it must have been from Him dwelling in us that we drew the real love we bear to the brethren (Jo1 4:8, Jo1 4:16). John discusses this in Jo1 4:13-16. his love--rather, "the love of Him," that is, "to Him" (Jo1 2:5), evinced by our love to His representatives, our brethren. is perfected in us--John discusses this in Jo1 4:17-19. Compare Jo1 2:5, "is perfected," that is, attains its proper maturity.
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle exhorts to try spirits (Jo1 4:1), gives a note to try by (Jo1 4:2, Jo1 4:3), shows who are of the world and who of God (Jo1 4:4-6), urges Christian love by divers considerations (Jo1 4:7-16), describes our love to God, and the effect of it (Jo1 4:17-21).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
А хто доде́ржує Його слово, у тому Божа любов справді вдоскона́лилась. Із того ми пізнає́мо, що в Нім пробува́ємо.
Єдиний, що має безсмертя, і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей, ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амі́нь!
Як хто скаже: „Я Бога люблю́“, та нена́видить брата свого́, той неправдомо́вець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, Якого не бачить?
А хто Його заповіді береже́, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнає́мо це з того Духа, що Він нам Його дав.
І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“.
Ми від Бога, — хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнає́мо Духа правди та духа обмани.
Говорю́ Я з ним у́ста до уст, а не виді́нням і не зага́дками, і Образ Господа він оглядає. І чому́ не боялися ви нарікать на Мойсея, Мойого раба?“
А Цареві віків, нетлінному, невиди́мому, єдиному Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.
І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.