1-е Івана 3:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Улю́блені, — коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Beloved--There is no "But" contrasting the two cases, Jo1 3:20-21, because "Beloved" sufficiently marks the transition to the case of the brethren walking in the full confidence of love (Jo1 3:18). The two results of our being able to "assure our hearts before Him" (Jo1 3:19), and of "our heart condemning us not" (of insincerity as to the truth in general, and as to LOVE in particular) are, (1) confidence toward God; (2) a sure answer to our prayers. John does not mean that all whose hearts do not condemn them, are therefore safe before God; for some have their conscience seared, others are ignorant of the truth, and it is not only sincerity, but sincerity in the truth which can save men. Christians are those meant here: knowing Christ's precepts and testing themselves by them.
Відкрити джерело ↗The apostle here magnifies the love of God in our adoption (Jo1 3:1, Jo1 3:2). He thereupon argues for holiness (Jo1 3:3), and against sin (v. 4-19). He presses brotherly love (Jo1 3:11-18). How to assure our hearts before God (Jo1 3:19-22). The precept of faith (Jo1 3:23). And the good of obedience (Jo1 3:24).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду.
Отож, приступаймо з відвагою до престолу благода́ті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомо́ги знайти благода́ть.
Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.
Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!
І оце та відвага, що ми маємо до Нього, — що коли чого просимо згі́дно волі Його, то Він слухає нас.
то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!
Любов удоскона́люється з нами так, що ми маємо відвагу на день судний, бо який Він, такі й ми на цім світі.
Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.