2-е Петра 2:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і міста́ Содо́м і Гомо́рру спопели́в, засудивши на зни́щення, і дав при́клада для майбутніх безбожників,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
with, &c.--"TO overthrow" [ALFORD]. ensample--"of (the fate that should befall) those who in after-time should live ungodly." Compare Jde 1:7, "set forth for an example."
Відкрити джерело ↗The apostle, having in the foregoing chapter exhorted them to proceed and advance in the Christian race, now comes to remove, as much as in him lay, what he could not but apprehend would hinder their complying with his exhortation. He therefore gives them fair warning of false teachers, by whom they might be in danger of being seduced. To prevent this, I. He describes these seducers as impious in themselves, and very pernicious to others (Pe2 2:1-3). II. He assures them of the punishment that shall be inflicted on them (Pe2 2:3-6). III. He tells us how contrary the method is which God takes with those who fear him (Pe2 2:7-9). IV. He fills up the rest of the chapter with a further description of those seducers of whom he would have them beware.
Відкрити джерело ↗2:6 The third example of judgment is that God condemned the cities of Sodom and Gomorrah. The people of these cities were so immoral that God rained down sulfur from heaven to destroy them (Gen 19:24). Peter focuses on the result of this action: The cities were turned into heaps of ashes.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —
І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“
І відкрила земля свої уста, та й поглинула їх та Корея при смерті тієї громади, коли огонь пожер був двісті і п'ятдеся́т люда, і стали вони за ознаку.
Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський!
І стане тоді Вавило́н, краса царств, пишно́та халде́йської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содо́м та Гомо́рру!
Тому́ — як живий Я! — говорить Госпо́дь Савао́т, Бог Ізраїлів, — стане Моа́в як Содо́м, а Аммонові сини — як Гомо́рра: землею терни́ни, і солончако́м, і навіки спусто́шенням! Пограбує їх решта наро́ду Мого, а за́лишок люду Мого́ їх пося́де.
Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.
Я ви́нищив вас, як Содо́м та Гомо́рру Бог винищив, і ви стали, немов голове́шка, з пожа́ру врято́вана, — та ви не вернулись до Мене, говорить Господь.
І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
Як тебе Я, Єфреме, відда́м, як ви́дам тебе́, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені переверну́лося серце Моє, розпали́лася ра́зом і жа́лість Моя!