1-е Петра 5:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Покладіть на Нього всю вашу журбу́, бо Він опікується вами!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Casting--once for all: so the Greek aorist. care--"anxiety? The advantage flowing from humbling ourselves under God's hand (Pe1 5:6) is confident reliance on His goodness. Exemption from care goes along with humble submission to God. careth for you--literally "respecting you." Care is a burden which faith casts off the man on his God. Compare Psa 22:10; Psa 37:5; Psa 55:22, to which Peter alludes; Luk 12:22, Luk 12:37; Phi 4:6. careth--not so strong a Greek word as the previous Greek "anxiety."
Відкрити джерело ↗In which the apostle gives particular directions, first to the elders, how to behave themselves towards their flock (Pe1 5:1-4); then to the younger, to be obedient and humble, and to cast their care upon God (Pe1 5:5-7). He then exhorts all to sobriety, watchfulness against temptations, and stedfastness in the faith, praying earnestly for them; and so concludes his epistle with a solemn doxology, mutual salutations, and his apostolical benediction.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
А вони, як упав я, радіють та схо́дяться, напасники́ проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовка́ють,
І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо засмутилася душа всього народу, — кожен обурився за синів своїх та за дочо́к своїх. Та Давид зміцни́вся Господом, Богом, своїм.
А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“
А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці.