1-е Петра 2:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
As free--as "the Lord's freemen," connected with Pe1 2:15, doing well as being free. "Well-doing" (Pe1 2:15) is the natural fruit of being freemen of Christ, made free by "the truth" from the bondage of sin. Duty is enforced on us to guard against licentiousness, but the way in which it is to be fulfilled, is by love and the holy instincts of Christian liberty. We are given principles, not details. not using--Greek, "not as having your liberty for a veil (cloak) of badness, but as the servants of God," and therefore bound to submit to every ordinance of man (Pe1 2:13) which is of God's appointment.
Відкрити джерело ↗The general exhortation to holiness is continued, and enforced by several reasons taken from the foundation on which Christians are built, Jesus Christ, and from their spiritual blessings and privileges in him. The means of obtaining it, the word of God, is recommended, and all contrary qualities are condemned (Pe1 2:1-12). Particular directions are given how subjects ought to obey the magistrates, and servants their masters, patiently suffering in well doing, in imitation of Christ (Pe1 2:13 to the end).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала при́водом догоджати тілу, а любов'ю служи́ти один о́дному!
А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.
Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.
А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.
А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!
Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся зно́ву в ярмо ра́бства!
Не працюйте тільки про лю́дське око, немов чоловіковго́дники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,
Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені зако́ном волі.
Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.