Повторення Закону 9:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The design of Moses in this chapter is to convince the people of Israel of their utter unworthiness to receive from God those great favours that were now to be conferred upon them, writing this, as it were, in capital letters at the head of their charter, "Not for your sake, be it known unto you," Eze 36:32. I. He assures them of victory over their enemies (Deu 9:1-3). II. He cautions them not to attribute their successes to their own merit, but to God's justice, which was engaged against their enemies, and his faithfulness, which was engaged to their fathers (Deu 9:4-6). III. To make it evident that they had no reason to boast of their own righteousness, he mentions their faults, shows Israel their transgressions, and the house of Jacob their sins. In general, they had been all along a provoking people (v. 7-24). In particular, 1. In the matter of the golden calf, the story of which he largely relates (Deu 9:8-21). 2. He mentions some other instances of their rebellion (Deu 9:22, Deu 9:23). And, 3. Returns, at Deu 9:25, to speak of the intercession he had made for them at Horeb, to prevent their being ruined for the golden calf.
Відкрити джерело ↗9:5 to fulfill the oath: In the covenant promises made to the patriarchs, God swore that their descendants would inherit the land of Canaan (Gen 13:14-17; 15:18-21; see Deut 1:8; 8:18).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були́, а з Своєї милости через обмиття відро́дження й обно́влення Духом Святим,
І дам Я тобі та потомству твоєму по тобі землю скитання твого, увесь Край ханаанський, на вічне володіння, — і Я буду їм Богом“.
І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі,
І Господь явився Авраму й сказав: „Я дам оцей Край потомству твоєму“. І він збудував там жертівника Господе́ві, що явився йому.
бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.
І промовив до нього: „Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоє́мець її“.
І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м.
Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.
Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“
Ти даси правду Яковові, Авраам́ові милість, яку присягнув Він для наших батькі́в від днів старода́вніх“.