Повторення Закону 8:15
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сара́ф, і скорпіо́н, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яно́ї скелі,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Moses had charged parents in teaching their children to whet the word of God upon them (Deu 6:7) by frequent repetition of the same things over and over again; and here he himself takes the same method of instructing the Israelites as his children, frequently inculcating the same precepts and cautions, with the same motives or arguments to enforce them, that what they heard so often might abide with them. In this chapter Moses gives them, I. General exhortations to obedience (Deu 8:1, Deu 8:6). II. A review of the great things God had done for them in the wilderness, as a good argument for obedience (Deu 8:2-5, Deu 8:15, Deu 8:16). III. A prospect of the good land into which God would now bring them (Deu 8:7-9). IV. A necessary caution against the temptations of a prosperous condition (Deu 8:10-14, and Deu 8:17, Deu 8:18). V. A fair warning of the fatal consequences of apostasy from God (Deu 8:19, Deu 8:20).
Відкрити джерело ↗8:15 water from the rock! See Exod 17:6; Num 20:2-13; see also Deut 1:37.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два ра́зи, — і вийшло багато води! І пила́ громада та їхня худоба!
І послав Господь на той наро́д зміїв сара́фів, і вони кусали наро́д. І померло багато народу з Ізраїля.
І ми рушили з Хори́ву, та й перейшли цю велику й страшну́ пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.
І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?
бо від смерти Ти ви́зволив душу мою, від сльози́ — моє око, ногу мою від спотика́ння.
і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
Я тебе на пустині пізнав, у пересо́хлому кра́ї.
І місце сухе стане ста́вом, а спра́гнений край — збірнико́м вод джере́льних; легови́ще шакалів, в якім спочивали, стане місцем трости́ни й папі́русу.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,