Повторення Закону 32:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have, I. The song which Moses, by the appointment of God, delivered to the children of Israel, for a standing admonition to them, to take heed of forsaking God. This takes up most of the chapter, in which we have, 1. The preface (Deu 32:1, Deu 32:2). 2. A high character of God, and, in opposition to that, a bad character of the people of Israel (Deu 32:3-6). 3. A rehearsal of the great things God had done for them, and in opposition to that an account of their ill carriage towards him (Deu 32:7-18). 4. A prediction of the wasting destroying judgments which God would bring upon them for their sins, in which God is here justified by the many aggravations of their impieties (Deu 32:19-33). 5. A promise of the destruction of their enemies and oppressors at last, and the glorious deliverance of a remnant of Israel (Deu 32:36-43). II. The exhortation with which Moses delivered this song to them (Deu 32:41-47). III. The orders God gives to Moses to go up to Mount Nebo and die (Deu 32:48, etc.).
Відкрити джерело ↗32:32 Sodom . . . Gomorrah: These cities were the epitome of evil (see Gen 18:16–19:38). Pagan perversity and godlessness found their inspiration and source in these cities, and because they were unrepentant, they were utterly destroyed (see Deut 29:23).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
щоб не було, що коли він почує слова́ цього прокля́ття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напо́єний, і спра́гнений.
Послухайте сло́ва Господнього, содо́мські князі́, почуйте Зако́н Бога нашого, наро́де гомо́рський, —
що́ ще можна вчинити було́ для Мого виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому́ Я чекав, що родитиме він виноград, а він уроди́в дикі я́годи?
А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?
І більшою стала вина доньки люду мого́ за про́гріх Содо́му, що був переве́рнений вмить, — і не торка́лися руки до нього.
Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благода́ті, щоб „не виріс який гіркий корінь і не наробив непоко́ю“, і щоб багато-хто не опога́нились тим.
Але кажу́ вам, що содо́мській землі буде легше дня судного, аніж тобі!“