Повторення Закону 32:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter we have, I. The song which Moses, by the appointment of God, delivered to the children of Israel, for a standing admonition to them, to take heed of forsaking God. This takes up most of the chapter, in which we have, 1. The preface (Deu 32:1, Deu 32:2). 2. A high character of God, and, in opposition to that, a bad character of the people of Israel (Deu 32:3-6). 3. A rehearsal of the great things God had done for them, and in opposition to that an account of their ill carriage towards him (Deu 32:7-18). 4. A prediction of the wasting destroying judgments which God would bring upon them for their sins, in which God is here justified by the many aggravations of their impieties (Deu 32:19-33). 5. A promise of the destruction of their enemies and oppressors at last, and the glorious deliverance of a remnant of Israel (Deu 32:36-43). II. The exhortation with which Moses delivered this song to them (Deu 32:41-47). III. The orders God gives to Moses to go up to Mount Nebo and die (Deu 32:48, etc.).
Відкрити джерело ↗32:14 rams from Bashan, and goats: This high plateau east of the Sea of Galilee was famous for such livestock (see study note on 1:4; see also Ps 22:12; Ezek 39:18; Amos 4:1).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини — сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою — в виноградній крові́!
і меду, і масла, і худобу дрібну́, і товщу з худоби великої, — для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: „Цей народ голодний і зму́чений та спра́гнений у пустині“.
Води́ він просив — подала́ молока, у царській чаші прине́сла п'янке́ молоко.
Масло та мед буде Він спожива́ти, аж поки не пізна́є того, як зло відкидати та добро́ вибирати.
Паси Мій наро́д своїм бе́рлом, отару спа́дку Твого́; що пробуває в лісі само́тньо, у сере́дині саду, хай пасу́ться вони на Баша́ні й Ґілеа́ді, як за днів старода́вніх.
Він річко́вих джере́л не побачить, струмків меду та молока.
І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
то ста́неться, що від многоти́ молока, що надо́їть, спожива́тиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зоста́неться серед землі.
Послухайте сло́ва оцього, коро́ви баша́нські, які на горі самарі́йській, що тиснете бідних, торо́щите вбогих, що своїм хазяя́м ви говорите: „Принеси, і ми бу́демо пити!“