Повторення Закону 30:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і ти наве́рнешся до Господа, Бога свого, і будеш слухатися Його голосу в усьому, що я сьогодні тобі наказую, ти та сини твої, усім своїм серцем та всією своєю душею,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
One would have thought that the threatenings in the close of the foregoing chapter had made a full end of the people of Israel, and had left their case for ever desperate; but in this chapter we have a plain intimation of the mercy God had in store for them in the latter days, so that mercy at length rejoices against judgment, and has the last word. Here we have, I. Exceedingly great and precious promises made to them, upon their repentance and return to God (Deu 30:1-10). II. The righteousness of faith set before them in the plainness and easiness of the commandment that was now given them (Deu 30:11-14). III. A fair reference of the whole matter to their choice (Deu 30:15, etc.).
Відкрити джерело ↗30:2-3 with all your heart and all your soul: The expectation of these verses was clearly articulated in the Shema, Israel’s great statement of covenant faith and commitment (cp. 6:4). Obedience to the covenant was a prerequisite necessary for Israel to receive God’s forgiveness and return to its land.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Та коли наве́рнетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигна́нці на краю небес, — то й звідти позбираю їх, і приведу́ до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я́ Моє!
Благода́ть зо всіма́, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амі́нь.
Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.
Пошукаймо доріг своїх та досліді́мо, і верні́мось до Господа!
„коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.
І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.
Чого, душе моя, ти суму́єш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май надію на Бога, бо я Йому бу́ду ще дя́кувати за спасі́ння Його, мого Бога!
Бо хоч Він і засму́тить кого, проте зми́лується за Своєю великою ми́лістю,—
І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.
Пото́му Ізраїлеві сини наве́рнуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обе́рнуться до Господа та до Його добра́.