Повторення Закону 26:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: „Мандрівни́й араме́янин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма́ людьми́, та й став там народом великим, сильним та числе́нним.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
With this chapter Moses concludes the particular statutes which he thought fit to give Israel in charge at his parting with them; what follows is by way of sanction and ratification. In this chapter, I. Moses gives them a form of confession to be made by him that offered the basket of his first-fruits (Deu 26:1-11). II. The protestation and prayer to be made after the disposal of the third year's tithe (Deu 26:12-15). III. He binds on all the precepts he had given them, 1. By the divine authority: "Not I, but the Lord thy God has commanded thee to do these statutes" (Deu 26:16). 2. By the mutual covenant between God and them (Deu 26:17, etc.).
Відкрити джерело ↗26:5 Jacob’s mother (Rebekah) was an Aramean (Gen 24:10; 25:20, 26), and Jacob also lived in Aram for many years (Gen 31:41-42). His lifestyle was seminomadic (wandering). • few in number: Jacob and his family totaled only seventy when they went to Egypt (see Gen 46:27; Exod 1:5).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Сімдесятьма́ душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо численности, Господь, Бог твій, зробив тебе, як зо́рі на небі!
А сини Йосипа, що народилися йому в Єгипті, дві душі. Усіх душ дому Якова, що прийшли були до Єгипту, сімдесят.
І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
А срібла візьміть удвоє в руку свою. А срібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть своєю рукою, — може то помилка.
І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.
І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.
Бо ти пі́деш до краю мого, і до місця мого наро́дження, і ві́зьмеш жінку для сина мого, для Ісака“.
І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
Хіба беззако́ння лиши́в Ґілеа́д, і марно́тою стались лиш там? У Ґілґа́лі прино́сили в жертву волів, а їхні же́ртівники — мов ті купи каміння на бо́рознах пі́льних.