Повторення Закону 23:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Чужому пози́чиш на відсо́ток, а братові своєму не позичиш на відсоток, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій у всьому, до чо́го доторкнеться рука твоя на тій землі, куди ти входиш на володі́ння її.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Vows vowed to the Lord were to be fulfilled without delay; but omitting to vow was not a sin. (On vows themselves, see at Lev and Num 30:2.) נדבה is an accusative defining the meaning more fully: in free will, spontaneously.
Відкрити джерело ↗The laws of this chapter provide, I. For the preserving of the purity and honour of the families of Israel, by excluding such as would be a disgrace to them (Deu 23:1-8). II. For the preserving of the purity and honour of the camp of Israel when it was abroad (Deu 23:9-14). III. For the encouraging and entertaining of slaves who fled to them (Deu 23:15, Deu 23:16). IV. Against whoredom (Deu 23:17, Deu 23:18). V. Against usury (Deu 23:19, Deu 23:20). IV. Against the breach of vows (Deu 23:21-23). VII. What liberty a man might take in his neighbour's field and vineyard, and what not (Deu 23:23, Deu 23:25).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І промовив був я: „То стражда́ння моє — переміна прави́ці Всевишнього“.
Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!
Ще ви чули, що було́ стародавнім наказане: „Не клянись неправдиво“, але „вико́нуй клятви свої перед Господом“.
Блудни́ця не буде з Ізраїлевих дочо́к, і блудоді́й не буде з Ізраїлевих синів.
І налякалися ці люди Господа великим стра́хом, і прино́сили Господе́ві жертви, і складали обі́тнищі.
І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,
Ті, що трима́ються ма́рних божкі́в, — свого Милосердного кидають.