Повторення Закону 15:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
On the Year of Release. - The first two regulations in this chapter, viz., Deu 15:1-11 and Deu 15:12-18, follow simply upon the law concerning the poor tithe in Deu 14:28-29. The Israelites were not only to cause those who had no possessions (Levites, strangers, widows, and orphans) to refresh themselves with the produce of their inheritance, but they were not to force and oppress the poor. Debtors especially were not to be deprived of the blessings of the sabbatical year (Deu 15:1-6). "At the end of seven years thou shalt make a release." The expression, "at the end of seven years," is to be understood in the same way as the corresponding phrase, "at the end of three years," in Deu 14:28. The end of seven years, i.e., of the seven years' cycle formed by the sabbatical year, is mentioned as the time when debts that had been contracted were usually wiped off or demanded, after the year's harvest had been gathered in (cf. Deu 31:10, according to which the feast of Tabernacles occurred at the end of the year). שׁמטּה, from שׁמט morf ,, to let lie, to let go (cf. Exo 23:11), does not signify a remission of the debt, the relinquishing of all claim for payment, as Philo and the Talmudists affirm, but simply lengthening the term, not pressing for payment. This is the explanation in Deu 15:2 : "This is the manner of the release" (shemittah): cf. Deu 19:4; Kg1 9:15. "Every owner of a loan of his hand shall release (leave) what he has lent to his neighbour; he shall not press his neighbour, and indeed his brother; for they have proclaimed release for Jehovah." As שׁמוט (release) points unmistakeably back to Exo 23:11, it must be interpreted in the same manner here as there. And as it is not used there to denote the entire renunciation of a field or possession, so here it cannot m…
Відкрити джерело ↗In this chapter Moses gives orders, I. Concerning the release of debts, every seventh year (Deu 15:1-6), with a caution that this should be no hindrance to charitable lending (Deu 15:7-11). II. Concerning the release of servants after seven years' service (Deu 15:12-18). III. Concerning the sanctification of the firstlings of cattle to God (Deu 15:19, etc.).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові.
І при́йде Левит, бо нема йому частки й спа́дку з тобою, і прихо́дько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наси́тяться, щоб поблагослови́в тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити.
і будеш давати голодному хліб свій, і знедо́лену душу наси́тиш, — тоді то засві́тить у те́мряві світло твоє, і твоя те́мрява ніби як по́лудень стане,
Коли будеш жати жни́во своє на своїм полі, і забудеш на полі снопа, не ве́рнешся взяти його, — він буде прихо́дькові, сироті та вдові, щоб поблагословив тебе Господь, Бог твій, у всім чині твоїх рук.
а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.
та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагосло́вить тебе Господь у кра́ї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, щоб ти посів його,
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“
Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та вла́да на віки вічні, амі́нь.
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.