Повторення Закону 13:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Коли почуєш про одне з своїх міст, яке Господь, Бог твій, дає тобі, щоб сидіти там, що про нього кажуть:
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The third case is that of a town that had been led away to idolatry. "If thou shalt hear in one of thy cities." בּאחת, not de una, of one, which שׁמע with בּ never can mean, and does not mean even in Job 26:14. The thought is not that they would hear in one city about another, as though one city had the oversight over another; but there is an inversion in the sentence, "if thou hear, that in one of thy cities...worthless men have risen up, and led the inhabitants astray to serve strange gods." לאמר introduces the substance of what is heard, which follows in Deu 13:14. יצא merely signifies to rise up, to go forth. מקּרבּך, out of the midst of the people.
Відкрити джерело ↗Moses is still upon that necessary subject concerning the peril of idolatry. In the close of the foregoing chapter he had cautioned them against the peril that might arise from their predecessors the Canaanites. In this chapter he cautions them against the rise of idolatry from among themselves; they must take heed lest any should draw them to idolatry, 1. By the pretence of prophecy (Deu 13:1-5). II. By the pretence of friendship and relation (Deu 13:6-11). III. By the pretence of numbers (Deu 13:12-18). But in all these cases the temptation must be resolutely resisted and the tempters punished and cut off.
Відкрити джерело ↗13:13 scoundrels (literally sons of Belial): In Hebrew, “son(s) of” often expresses group affiliation or shared characteristics. Scoundrels typically deceived others and led them astray (Prov 6:12; 16:27; 19:28; Nah 1:11).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним?
Якщо повстане серед тебе пророк або снови́дець, і дасть тобі ознаку або чудо,
А пророк той або той снови́дець нехай буде забитий, бо намовляв на відсту́пство від Господа, Бога вашого, — що вивів вас із єгипетського кра́ю й викупив вас з дому ра́бства, — щоб звести тебе з дороги, що наказав тобі Господь, Бог твій, ходити нею; і вигубиш зло з-посеред себе.
А тепер пізнай та побач, що́ зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввесь дім його. А він негідний, із ним не можна говорити“.
А сини Ілі́я були люди негідні, — вони не знали Господа,
Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.
А тепер давайте тих людей, розпусних синів, що в Ґів'ї, — і ми повбиваємо їх, та й ви́губимо зло з Ізраїля“. Та не хотіли Веніяминові сини слухати голосу своїх братів, Ізраїлевих синів.
І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.
І отак говорив Шім'ї в прокльо́ні своїм: „Іди, іди геть, кривавий пересту́пнику та чоловіче негі́дний!