Якова 5:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої ви́годували, немов би на день зако́лення.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Translate, "Ye have luxuriated . . . and wantoned." The former expresses luxurious effeminacy; the latter, wantonness and prodigality. Their luxury was at the expense of the defrauded poor (Jam 5:4). on the earth--The same earth which has been the scene of your wantonness, shall be the scene of the judgment coming on you: instead of earthly delights ye shall have punishments. nourished . . . hearts--that is glutted your bodies like beasts to the full extent of your hearts' desire; ye live to eat, not eat to live. as in a day of slaughter--The oldest authorities omit "as." Ye are like beasts which eat to their hearts' content on the very day of their approaching slaughter, unconscious it is near. The phrase answers to "the last days," Jam 5:3, which favors ALFORD'S translation there, "in," not "for."
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle denounces the judgments of God upon those rich men who oppress the poor, showing them how great their sin and folly are in the sight of God, and how grievous the punishments would be which should fall upon themselves (Jam 5:1-6). Hereupon, all the faithful are exhorted to patience under their trials and sufferings (Jam 5:7-11). The sin of swearing is cautioned against (Jam 5:12). We are directed how to act, both under affliction and in prosperity (Jam 5:13). Prayer for the sick, and anointing with oil, are prescribed (Jam 5:14, Jam 5:15). Christians are directed to acknowledge their faults one to another, and to pray one for another, and the efficacy of prayer is proved (Jam 5:16-18). And, lastly, it is recommended to us to do what we can for bringing back those that stray from the ways of truth.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А котра́ у розко́шах живе, — та живою померла.
Авраам же промовив: „Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само — лихе; тепер він тут ті́шиться, а ти мучишся.
Один чоловік був багатий, і зодягався в порфі́ру й віссо́н, і щоденно розкішно бенкетува́в.
Горе безпе́чним на Сіоні, тим, хто наді́ється на самарійськую го́ру, тим шляхе́тним „першого з наро́дів“, до яких прибува́є Ізраїлів дім!
А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно. Відлучи́ їх, немов на зарі́з ту отару, і признач їх на день побиття́!
Ридайте, о па́стирі, та голосі́ть, і валяйтесь у по́пелі, проводирі́ ви ота́ри, бо ви́повнились ваші дні для зарі́зу, і вас розпоро́шу, і впаде́те, немов дорога́ та посу́дина!
І прийшла Авіґаїл до Навала, аж ось у нього прийняття́ в його домі, немов прийняття́ царське́! А Навалове серце було веселе в ньому, і він був дуже п'я́ний. І вона не розповіла́ йому нічого, — ані малого, ані великого аж до світла ра́нку.
Скільки він сла́вив себе та розкошува́в, стільки му́ки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“
Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну́, їдять мясо й вино попива́ють, викрикуючи: „Будем їсти та пити, бо взавтра помре́м!
і при́ймуть запла́ту за лихі вчинки. Вони повсякденну розпусту вважають за ро́зкіш; самі бруд та неслава, вони насолоджуються своїми оманами, бенкету́ючи з вами.