Якова 5:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Візьміть, браття, пророків за при́клад стражда́ння та довготерпі́ння, — вони промовляли Господнім Ім'я́м!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
the prophets--who were especially persecuted, and therefore were especially "blessed." example of suffering affliction--rather, simply, "of affliction," literally, "evil treatment."
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle denounces the judgments of God upon those rich men who oppress the poor, showing them how great their sin and folly are in the sight of God, and how grievous the punishments would be which should fall upon themselves (Jam 5:1-6). Hereupon, all the faithful are exhorted to patience under their trials and sufferings (Jam 5:7-11). The sin of swearing is cautioned against (Jam 5:12). We are directed how to act, both under affliction and in prosperity (Jam 5:13). Prayer for the sick, and anointing with oil, are prescribed (Jam 5:14, Jam 5:15). Christians are directed to acknowledge their faults one to another, and to pray one for another, and the efficacy of prayer is proved (Jam 5:16-18). And, lastly, it is recommended to us to do what we can for bringing back those that stray from the ways of truth.
Відкрити джерело ↗5:10 This verse reflects on Matt 5:11 and Luke 6:23 (see study note on Jas 1:22-23).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру.
Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!
Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.
Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.
Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!
І сказав Єзекія до Ісаї: „Добре Господнє слово, яке ти сказав!“ І поду́мав собі: „Так, мир та безпе́ка буде за моїх днів!“
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!
І сказали князі та ввесь наро́д до священиків та до пророків: „Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'я́м Господа, нашого Бога!“
А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.