До євреїв 4:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
то ще призначає Він деякий день, — „сьогодні“, бо через Давида говорить по такім довгім ча́сі, як вище вже сказано: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверді́лими ваших серде́ць“!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Again--Anew the promise recurs. Translate as the Greek order is, "He limited a certain day, 'To-day.'" Here Paul interrupts the quotation by, "In (the Psalm of) David saying after so long a time (after five hundred years' possession of Canaan)," and resumes it by, "as it has been said before (so the Greek oldest manuscript, before, namely, Heb 3:7, Heb 3:15), To-day if ye hear His voice," &c. [ALFORD].
Відкрити джерело ↗The apostle, having in the foregoing chapter set forth the sin and punishment of the ancient Jews, proceeds in this, I. To declare that our privileges by Christ under the gospel exceed the privileges of the Jewish church under Moses, as a reason why we should make a right improvement of them (Heb 4:1-4). II. He assigns the cause why the ancient Hebrews did not profit by their religious privileges (Heb 4:2). Then, II. Confirms the privileges of those who believe, and the misery of those who continue in unbelief (Heb 4:3-10). IV. Concludes with proper and powerful arguments and motives to faith and obedience.
Відкрити джерело ↗4:7 So God set another time . . . and that time is today: The logic here is that David wrote Ps 95 much later than the wilderness debacle, so God’s rest cannot be limited to that earlier generation. The words already quoted are from Ps 95:7-8; these words encourage us not to harden our hearts when hearing God’s voice so that we might enter the rest that the people in the wilderness were denied. This opportunity is available today (see Heb 3:13).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу,
аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!
Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
І сталося, року чотирисотого й вісімдесятого по ви́ході Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю, четвертого року Соломонового царюва́ння над Ізраїлем, місяця зіва, почав він будувати той храм для Господа.
у передба́ченні він говорив про Христове воскре́сення, що „не буде зоставлений в аду́“, ані тіло Його „не зазнає зотління“.
Вони між собою незгідні були́ й повихо́дили, як промовив Павло одне слово, що добре прорік Дух Святий отцям нашим через пророка Ісаю,
Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене,
Адже той Давид Святим Духом сказав: „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!“
Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знахо́диться гріб його в нас аж до цього дня.