До євреїв 3:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
one another--Greek, "yourselves"; let each exhort himself and his neighbor. daily--Greek, "on each day," or "day by day." while it is called To-day--while the "to-day" lasts (the day of grace, Luk 4:21, before the coming of the day of glory and judgment at Christ's coming, Heb 10:25, Heb 10:37). To-morrow is the day when idle men work, and fools repent. To-morrow is Satan's to-day; he cares not what good resolutions you form, if only you fix them for to-morrow. lest . . . of you--The "you" is emphatic, as distinguished from "your fathers" (Heb 3:9). "That from among you no one (so the Greek order is in some of the oldest manuscripts) be hardened" (Heb 3:8). deceitfulness--causing you to "err in your heart." sin--unbelief.
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle applies what he had said in the chapter foregoing concerning the priesthood of Christ, I. In a serious pathetic exhortation that this great high priest, who was discovered to them, might be seriously considered by them (Heb 3:1-6). II. He then adds many weighty counsels and cautions (Heb 3:7 to the end).
Відкрити джерело ↗3:13 Using the word “today” from Ps 95:7, the author challenges his hearers to warn each other every day against the deceptive and hardening power of sin.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Утішайте тому́ один о́дного, і збудо́вуйте один о́дного, — як і чините ви!
Проповідуй Слово, допоминайся вча́сно-невча́сно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою.
Отож, потішайте один о́дного цими словами!
Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.
А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.
Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́?
щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,
Хто надію кладе на свій розум, то він нерозумний, а хто мудрістю ходить, той буде врято́ваний.
Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“