До євреїв 1:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Загинуть вони, а Ти будеш стояти, — всі вони, як той одяг, поста́ріють.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
They--The earth and the heavens in their present state and form "shall perish" (Heb 12:26-27; Pe2 3:13). "Perish" does not mean annihilation; just as it did not mean so in the case of "the world that being overflowed with water, perished" under Noah (Pe2 3:6). The covenant of the possession of the earth was renewed with Noah and his seed on the renovated earth. So it shall be after the perishing by fire (Pe2 3:12-13). remainest--through (so the Greek) all changes. as . . . a garment-- (Isa 51:6).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have a twofold comparison stated: I. Between the evangelical and legal dispensation; and the excellency of the gospel above that of the law is asserted and proved (Heb 1:1-3). II. Between the glory of Christ and that of the highest creatures, the angels; where the pre-eminence is justly given to the Lord Jesus Christ, and clearly demonstrated to belong to him (Heb 1:4 to the end).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!
Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!
І небесні світи́ла усі позника́ють, а небо, як звій книжкови́й, буде зви́нене, і всі його зо́рі попа́дають, як спадає оте виногра́дове листя, й як спадає з фіґо́вниці плід недозрі́лий!..
І бачив я небо нове́ й нову́ землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було́.
Бо ось Я створю́ нове небо та зе́млю нову́, і не згада́ються ре́чі коли́шні, і не при́йдуть на серце!
той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
А „ще раз“ визначає заміну захитаного, як ство́реного, щоб зосталися ті, хто непохитний.
який говорив: „Що́ бачиш, — напиши те до книги, і пошли до сімох Церков: до Ефе́су, і до Смі́рни, і до Перга́му, і до Тіяти́рів, і до Сард, і до Філяде́льфії і до Лаодикі́ї“.